Першорядне завдання Патрульної поліції в Україні – профілактика і запобігання правопорушенням, а потім вже їх виявлення та притягнення до відповідальності винних осіб.
Однак ефективність їхньої роботи, як і раніше, оцінюється керівництвом переважно за двома останніми критеріями.
У зв’язку з цим недобросовісні інспектори досі вдаються до всіляких хитрощів, щоб записати до свого активу зайву «галочку», нехай і шляхом провокації водія на порушення або навіть фальсифікацію обвинувачення. Юристи виокремили чотири найтиповіші такі трюки.
Насамперед водієві варто звертати увагу на поведінку патрульного ще до моменту, коли він підійде і представиться. Поліцейські, зупиняючи автомобіль, можуть спеціально вказувати на місце, де зупинка заборонена.
Тут важливо або мати докази того, що патрульний сам вказав на це місце, або проїхати трохи далі. Також інспектор уважно стежитиме, наскільки правильно ви виконуєте процедуру – чи вмикаєте покажчик повороту й аварійну сигналізацію.
Ще один прийом – тягнути час, коли водій поспішає. Особливо актуально це в годину пік. Розрахунок на те, що автомобіліст зрештою погодиться обмовити себе, визнати провину і сплатити штраф, аби швидше закінчити з бюрократичною тяганиною.
Крім того, варто бути уважними в процесі спілкування з поліцейським, який ставить навідні запитання. Наприклад, запитавши «чому порушуємо?» або «багато вчора випили?», інспектор сподівається, що ви самі засумніваєтеся у своїй невинності і дасте йому привід «навантажити» вас додатковими звинуваченнями.
Ну і найвідоміший прийом патрульних – робота із засідки. Незважаючи на те, що відомчі нормативні акти забороняють інспекторам робити це, багато хто, як і раніше, не гребує влаштовувати полювання на водіїв «нишком».
Заставши автомобіліста зненацька, поліцейські, як правило, сподіваються на його переляк і стрес, щоб швидко переконати зізнатися у всіх мислимих і немислимих гріхах.
