Найнижчий посадовий оклад педагогічного працівника не перевищує мінімальної заробітної плати
Профспілка пропонує визнати держборгом недоплачені педагогам кошти
Профспілка працівників освіти і науки пропонує визнати державним боргом суми заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників, які вони недоотримали починаючи з 2018 року.
Про це йдеться у заяві Профспілки, що оприлюднена за підсумками проведення Всеукраїнської освітньої конференції «Серпнева — 2024».
У Профспілці зазначають, що одним з гасел освітньої конференції є «Чесна розмова про освіту», що, зокрема, потребує відвертої розмови про відношення влади до педагога, про оцінку педагогічної праці в цих важких, особливих умовах.
У заяві наголошується, що вже 6,5 років, як діє стаття 61 Закону України «Про освіту», якою держава гарантує встановлення з 1 січня 2018 року посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії в розмірі 4 прожиткових мінімуми, а з січня 2023 року – 3 мінімальних заробітних плат, а кожної наступної категорії – вище щонайменше на 10%.
Найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника гарантовано на 25% вище від посадового окладу педпрацівника найнижчої категорії, а кожний наступний вище – на 10% щонайменше від попереднього.
Водночас впродовж цього періоду гарантії, закладені у статті 61 Закону України «Про освіту», залишаються нереалізованими.
«На сьогодні найнижчий посадовий оклад педагогічного працівника, з урахуванням 10 відсоткового підвищення згідно з постановою Уряду № 22 від 2018 року, становить 6080 грн, а молодого педагога, який прийшов з вишу до школи чи садочка, – 6923 грн. Це навіть нижче мінімальної заробітної плати, яка з січня 2024 року становить 8000 грн. І лише вчитель чи вихователь найвищої кваліфікаційної категорії з великим стажем роботи має ставку 8805 грн», – йдеться у заяві.
Тому, наголошують у Профспілці, відносно педагогічних і науково-педагогічних працівників буде чесним визнання державним боргом тих сум заробітної плати, які вони недоотримали починаючи з 2018 року, з урахуванням 4 розмірів прожиткового мінімуму, а з І січня 2023 року – з урахуванням 3 розмірів мінімальної заробітної плати, як це передбачено Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про освіту», узаконивши це відповідним Законом України.
«Зважаючи на воєнний стан та потребу у бюджетних коштах на оборону держави, вважаємо за доцільне розглянути можливість виплати боргу шляхом його реструктуризації та виплати після закінчення війни, використовуючи різні фінансові механізми його погашення», – наголошують у Профспілці працівників освіти і науки.
Також у Профспілці підкреслили, що будь-які посилання уряду на відсутність у Державному бюджеті коштів на підвищення заробітної плати педагогам у зв'язку з воєнним станом є нікчемними, зважаючи на судову практику Європейського суду з прав людини, в яких Суд наголошує на неприпустимості невиконання норм чинного закону через відсутність коштів у бюджеті.
