Академія наук вищої школи звернулася до Володимира Зеленського із закликом накласти вето на закон про скасування переходу на літній час, ухвалений Верховною Радою 16 липня.
За таких умов світло умов витрачатиметься марно, повідомив президент установи Олександр Наконечний у заяві, опублікованій у виданні «Новинарня».
За його словами, літній час на території Української Народної Республіки вперше запровадили у 1919 році. Це мало допомогти людям ефективніше використовувати світловий час.
«На сьогодні, попри запровадження енергоощадних ламп, питання зменшення енергетичних витрат на освітлення залишається актуальним, що зафіксовано, зокрема, й рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН»,– пише Наконечний.
Він зазначає, провідні держави світу практикують переведення годинників у літні місяці, зокрема, США, Канада, Велика Британія і країни ЄС. Натомість Росія, Білорусь і Китай відмовилися від цієї практики.
«Таким чином, з ухваленням законопроєкту №4201 Україна відійшла від практики обчислення часу, загальноприйнятої для країн ЄС та інших держав, що підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії, і прийняла варіант, характерний для тоталітарного світу. Таке рішення важко пояснити з точки зору будь-якої політичної логіки»,– стверджує очільник АН вищої школи.
Наконечний пише, що відтепер наприкінці червня у Києві світатиме о 3-й ранку, а сутенітиме – о 20-й вечора. Тобто – на годину пізніше. Це, за його словами, збільшить витрати на освітлення у вечірні години навесні, влітку та восени.
«Натомість у ранкові години сонячне світло буде витрачатися марно. Тож наступний крок, до якого змушена буде вдатися влада в умовах дії законопроєкту №4201 – це запровадити гнучкий графік початку робочого дня в різних регіонах держави, що цілком нівелює ефект часової «стабільності», який повинен забезпечити законопроєкт №4201″,– підсумовує Олександр Наконечний.
Також науковець стверджує, що на сьогодні немає визнаних світовою науковою спільнотою досліджень, які б свідчили про серйозний вплив переведення годинників на здоров’я.
«І це є цілком зрозумілим: адже десятки мільйонів людей, регулярно подорожуючи по всьому світу, змінюють годинні зони не двічі на рік, а значно частіше, й не на одну годину, а на більший часовий інтервал. Це справді призводить до певного тимчасового дискомфорту, але не тягне тривалих негативних наслідків і зовсім не є підставою для відмови від подорожей за межі своєї годинної зони»,– пише очільник АН вищої школи.
Тому він закликав Володимира Зеленського накласти вето на законопроєкт. Також науковець попросив доручити уряду утворити робочу групу з фахівців, які б могли попрацювати над вдосконалення системи обчислення часу в Україні.
Нагадаємо, згідно з новим законом, на всій території України з 27 жовтня діятиме київський час, який відповідає другому часовому поясу у шкалі координованого часу (UTC+2).
Біологиня Ольга Маслова позитивно поставилася до такої ініціативи. Вона зазначила, що сезонне переведення годинників не є корисним для людей.
«Наш біологічний годинник має з одного боку свою внутрішню ритміку, а з іншого – орієнтується на добові та сезонні зміни ступеня освітленості та інших параметрів зовні.
Найбільш болючим для біологічного годинника є десинхроноз внутрішнього та зовнішнього ритмів, а говорячи більш сленгово – джетлаг», – пояснила науковиця.
Також американське дослідження показало, що найбільше до зміни часу чутливі люди із серцево-судинними захворюваннями.
