Світе мій духмяний, незабудковий!
Трійця закосичує сади.
Свіже зілля розкладає жмутками
На долівку червень молодий.
…А хатки, так зелено замаяні,
Бережуть освячені дари,
Щоб, бувало, духи неприкаяні
Не прокрались в затишні двори.
І такою благодаттю сповнені
Ці святочні, сонцеликі дні!
Ну а квітів, квітів — цілі повені,
Аж хлюпочуть барвами в мені!
Наталя Данилюк, українська поетеса, вчителька з Прикарпаття