А ми ще, а ми ще повоюємо…
А ми ще, а ми ще потанцюємо.
Ти металом зціли наші рани,
Бо ми люди, ми Люди-Титани.
Я колись запитаю у тебе,
Ти ж керуєш усім там на небі,
Чому нас не покликав з собою,
Що невже не сплатили ми долю?
Що невже, ти вважаєш так треба,
Ми ж долоні здіймали до тебе.
Вже трьохсота твоя Мона Ліза
Та й до біса вона, та й до біса!
А ми ще, а ми ще повоюємо…
А ми ще, а ми ще потанцюємо.
Ти металом зціли наші рани,
Бо ми люди, ми Люди-Титани.
Я єдине, про що попрошу тебе:
Хай всі наші не будуть забутими,
А ми тут поки дихаєм рівно,
Все стабільно, плюс-плюс, все стабільно.
Із пісні української рок-групи Kozak System
Світлина — з відкритих джерел
