Ця інформація може бути корисна як членам новоствореної Тимчасової слідчої комісія Верховної Ради з питань використання коштів державного бюджету України, спрямованих на виготовлення та закупівлю безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для військових частин і підрозділів Збройних Сил України, так і командуванню по напрямку БПЛА.
Як волонтер, що доставив тисячі дронів на фронт і спілкувався з різними підрозділами, вирішив опублікувати думки військових, з циклу – "про що говорять в окопах", але із різних причин не можуть озвучити старшому командуванню і чиновникам.
Перша проблема – це технологічне забезпечення. Одразу скажу, що дрони від держави таки почали з’являтися на передовій. Усі підрозділи на передовій щомісяця їх отримують, але інколи якість безпілотників не відповідає вимогам часу. Наприклад, є дрони, де не можна знижувати і підвищувати потужність VTX (модуль на передачу відеосигналу). Людською мовою: використовуючи такий дрон, ворог легко може вирахувати, де знаходиться група, що працює FPV-дронами за допомогою аналізатора спектру частот.
Бувають випадки, коли приходять дрони від держави з батареями 3500 міліампер. На таку потужність батареї можна пролетіти більш-менш пару кілометрів, і це за сприятливої погоди. Часто дрон іде з низькою якістю плати ініціації – дуже важливого елементу в ударних дронах, що дозволяє робити детонацію боєприпасу. Вдосконалювати якість дрону доводиться за рахунок волонтерської допомоги, або власним коштом.
Я розумію державу, скоріш за все, такі дрони дешевші, але за рахунок дешевизни страждає і якість застосування, і безпека пілотів.
Друга системна проблема – це прірва взаєморозуміння між старшим командуванням і підрозділами БПЛА. Якщо в цей період війни і потрібно відправляти когось на навчання, то це саме старше командування, яке має компетенцію або радянських стандартів, або стандартів війни 2014 року.
Поляризація, тріангуляція, радіогоризонти – усе це буденні терміни бійців БПЛА, яке старше командування може просто не тямити.
Від цього виникають конфлікти, або неправильна постановка завдань. Умовно, коли бійців виганяють працювати в шалений вітер і дощ, і дрон просто може розірватись під час вильоту, або неконтрольовано впасти на наші позиції.
Тому для якісного виконання задач, необхідно наситити сучасними знаннями застосування БПЛА старше командування рівня батальйону та бригади.
Третя проблема – це кількість нових ударних груп БПЛА. Раніше, умовному FPV-розрахунку працювати було значно простіше, оскільки підрозділи знали один одного і легко входили у взаємодію.
Зараз по одному з напрямків може працювати півсотні екіпажів, які забивають і перебивають радіоканали один одному.
Бувають ситуації, коли розвідка помічає ворожий танк, з різних напрямків на нього вилітають десять FPV-бортів, і усі десять можуть впасти через перенавантаження і перебивання один одному сигналів відео та управління дроном.
Парадоксально, але коли по напрямку працює декілька груп, за показниками результатів це може бути значно ефективніше, ніж коли працюють десятки.
І остання проблема, яку варто озвучити, – це непрозорість і незрозумілість критеріїв закупівлі дронів державою.
Від бійців я постійно чую скарги, що якісний дрон, який підходить підрозділу за характеристиками, військові частина оформляє на нього потребу на Генеральний штаб, і цей дрон держава… не купує.
І навпаки, є значні скарги на якість і технічні характеристики дрона, і саме він системно приходить до підрозділів від держави. Тут я не буду озвучувати назви дронів та компаній, але воїни підрозділів БПЛА добре знають, про які саме дрони йде мова.
Тому варто було б переглянути критерії контрактування і закупівлі дронів. Зараз чітких правил фактично немає, що створює корупційні ризики і ризики низької якості БПЛА.
