Знову чорна хмара смутку огорнула Прилуччину. На щиті до рідного міста повернувся герой Руслан Григорович Будись. Його тіло привезли 19 вересня, а загинув захисник 6 листопада минулого року. Рідні сподівались до останнього, та гірка звістка поховала крихку надію.
Кожна смерть воїна не тільки біль для родини, а й непоправна втрата для всієї Прилуцької громади.
Народився Руслан Григорович 1 лютого 1979 року у Прилуках. Шкільні роки пройшли у загальноосвітній школі №10, після якої він здобув професії муляра-монтажника у філії Ладанського ПТУ №8, пізніше проходив строкову службу у армії. У мирний час працював на підприємствах міста. Останнім місцем роботи чоловіка був Прилуцький м’ясокомбінат.
Руслан будись відійшов у вічність, залишивши смуток та світлу згадку про себе. Йому назавжди залишиться 44. Без найріднішої людини, чоловічого плеча залишились дружина Ірина Миколаївна та донька Анна. Руслан Григорович Будись поклав своє життя за мир і незалежність України.
На площі з квітами у останню путь проводжають містяни, друзі, близькі, котрі прийшли віддати честь та шану Герою. Його подвиг залишиться в пам’яті кожного з нас назавжди.
