Біль тяжкої втрати вкотре огортає Прилуки. У бою за долю Батьківщини воїни втрачають своє здоров’я та, нажаль, і своє життя. На щиті до рідного міста повернувся герой Алік Акімов. Йому назавжди 40.
Він був добрим сином, гарним другом, чесною людиною. Алік Вазірович народився 4 квітня 1984 року у селі Покровка Кашарського району Ростовської області, але проживав чоловік у селі Удайці Прилуцького району.
Після закінчення навчання Алік Вазірович працював у колгоспі. У червні 2022 року за покликом серця чоловік став на захист України та українського народу. Молодший сержант Алік Акімов, позивний «Шейх», був командиром зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 3 десантно-штурмового батальйону в/ч А-2582.
9 серпня 2024 року біля населеного пункту Шептухи Курської області російської федерації мужньо виконавши військовий обов’язок Алік Вазірович загинув.
Дружина Ксенія втратила чоловіка, а донька Настя тата. До останнього подиху він був вірним сином України. Щирий, добрий, товариський – таким згадує Аліка його колишній однокласник Владислав Сапко. Остання розмова друзів була за кілька годин до смерті героя, говорить Владислав.
Звучить траурна «Кача», мелодія втрати, сліз та горя. 15 серпня Алік Вазірович Акімов пройшов останній земний шлях. Позаду синьо-жовті стяги вільної суверенної держави, якій своє серце, тіло та душу віддав вірний та мужній син.
