3D-тур Прилуччиною створюють за ініціативи Прилуцького краєзнавчого музею. Планують оцифрувати 11 об’єктів. Це 10 обійсть знаних родин кінця ІХХ – початку ХХ століття, які розташовані у Прилуках та Прилуцькому районі.
Дороговартісну ініціативу реалізують за фінансування Українського культурного фонду.
Обрали саме такий формат, аби локальна спадщина Прилуччини була доступна кожному.
Культурно-мистецький проект «Садиби творчості і добра» вже почали втілювати у життя. Наразі триває процес оцифровування будівель. Технічне завдання виконують фахівці компанії Skeiron. Спеціалісти приїхали на Прилуччину зі Львова. Як розповідає Тетяна Зоць, тісна співпраця з цими фахівцями триває вже два роки.
Фахівці компанії Skeiron оцифровують будівлі та музейні експонати за допомогою технології лазерного сканування. Зокрема це буде садиба Киселів у Дідовцях.
Директорка Прилуцького краєзнавчого музею Тетяна Зоць називає Миколу Костомарова дарунком долі. На мальовничу Прилуччину визначного історіографа привело кохання! Саме у селі Дідовці Микола Іванович осів та доживав віку.
Пасинок Костомарова Марко Кисіль у своїх спогадах описав як же Микола Іванович провів останню декаду життя на Прилуччині. 16 рукописних аркушів наразі зберігаються у фондосховищі музею.
Садиба Киселів стала другим об’єктом, над оцифруванням якого працювали фахівці. Попереду ще декілька експедицій у різні громади Прилуччини. Далі триватиме процес структурування матеріалу. За допомогою проєкту вдасться не лише популяризувати нашу історико-культурну спадщину, завдяки фінансовій підтримці Українського культурного фонду у цифрі збережеться архітектурне надбання нашого народу.
Охочих помандрувати пам’ятками архітектури он-лайн супроводжуватиме аудіо гід. Звукове пояснення передбачене двома мовами – українською та англійською.
Поблизу кожної пам’ятки будуть встановлені антивандальні інформаційні стенди з QR-посиланням на 3D-тур.
Загалом цифрову візитів ку отримають 5 громад. Як каже Тетяна Зоць, з керівництвом кожної вже налагоджена співпраця.
Проєкт коштує більше 760 тис. грн, левову частку коштів надав УКФ, ще майже 90 має співфінансувати музей.
